English / Ukrainian / Belarusian / back to the list

Polish

JULKA:

Jesteśmy tu, by po raz n-ty wspólnie z osobami powiedzieć „Dość”. By po raz kolejny wyrazić nasz gniew z powodu odbierania nam jednego z absolutnie podstawowych praw. By walczyć o to, co nam się należy – o zagrabione nam prawo do decydowania o naszych własnych ciałach i życiu.

Niektórzy przeciwni aborcji wysuwają argument o osobach, które żałują podjęcia takiej decyzji. Dzięki badaniom wiemy, że takich osób jest niewiele. Nie udajemy, że ich nie ma – współczujemy im, im też chcemy i będziemy pomagać. Ale z faktu, że ktoś  m o ż e żałować przerwania ciąży, nie wynika, że wobec tego należy nam wszystkim zabrać prawo do decydowania o sobie! Że trzeba nas „chronić” przed nami samymi i odbierać nam autonomię! Jeśli któraś z nas żałuje, że przerwała swoją własną ciążę – to jej prywatna sprawa. Jeżeli nie żałuje – również. Na tym polega prawo w y b o r u, żeby każdy mógł decydować odpowiedzialnie i rozważnie, mierząc się z konsekwencjami. 

My nie potrzebujemy i nie chcemy być prowadzone za rączki, żeby ktoś nam mówił co mamy zrobić z własnym ciałem. Dysponujemy takim narzędziem jak r o z u m, umiemy same decydować.

SZOP

Jesteśmy tu też po to, by wykrzyczeć wściekłość na tych, którzy osoby korzystające ze swego naturalnego prawa po prostu krzywdzą. Szczególnie mocno boli nas – także psychicznie – przemoc, jakiej doznajemy ze strony innych kobiet, które powinny przecież być naszymi sojuszniczkami! 

Jest tu dziś z nami Joanna, której historię na pewno nie raz czytaliście w mediach społecznościowych lub w prasie. Przypomnijmy, że Joanna stanęła przed wyborem, przed którym chyba żadna z nas nigdy nie chciałaby stanąć. I że łaknęła w tak dramatycznej sytuacji zrozumienia, a przede wszystkim pomocy. Niestety zamiast tego doświadczyła zdrady – najpierw od lekarki, której o swojej aborcji powiedziała przecież w zaufaniu, a następnie od policjantek, które – wyłącznie w celu upokorzenia jej – kazały jej się rozebrać do naga, kucać i kaszleć! Wszystkie te kobiety potraktowały Joannę jak przestępczynię,

choć niczego złego nie zrobiła. Was, które tak postępujecie, pytamy: co z wami? Czy żadna policjantka, żadna specjalistka od psychiatrii nigdy nie zaszła w niepożądaną ciążę? Nigdy nie musiała dokonać wyboru czasem nieludzko trudnego? Siostry, ogarnijcie się. Was też patriarchat kopie w dupę, na różne sposoby. Czy naprawdę nie możecie stanąć ramię w ramię z nami, żebyśmy mogły go wreszcie pokonać? Potrzebujemy was, waszej pomocy – nie przemocy. O aborcji wiele już powiedziano i napisano. Można i należy o niej rozmawiać; można i należy zastanawiać się, co zrobić, by kobieta w jakiejkolwiek trudnej sytuacji nie m u s i a ł a się na nią decydować. Nie wolno natomiast zabierać nam prawa do niej. Żądamy poszanowania naszego niezbywalnego prawa do samostanowienia. Przywrócenie nam tego prawa nikomu niczym nie zagraża, więc żądanie nasze nie narusza niczyich praw, niczyjej godności ani wolności. Żądamy także,

aby przestano ścigać, oskarżać i upokarzać kobiety, które przerwały swoje ciąże bądź zamierzają to zrobić. Tymi zresztą metodami, drodzy przeciwnicy i drogie przeciwniczki prawa wyboru, nic nie zdziałacie. Bo my i tak będziemy sobie wzajemnie pomagać. Bez oceniania, stawiania warunków, podsuwania alternatyw, zadawania głupich pytań. Każdej potrzebującej pomocy osobie w ciąży podamy też numer alarmowy telefonu Federacji na rzecz Kobiet i Planowania Rodziny FEDERA – 501 694 202 – i numer Aborcyjnego Dream Teamu – 22 292 25 97, a także adres strony internetowej organizacji Women on Web: https://www.womenonweb.org/en/ . Jesteśmy zmęczone. Tym ciągłym wkurwem, tą stałą bezsilnością, kolejnymi doniesieniami o bestialskim łamaniu praw naszych sióstr. Ale mimo to nie zatrzymacie nas. Będziemy krzyczeć, protestować, organizować akcje – tak długo, aż osiągniemy nasz cel. Aż hasło „Ani jednej więcej” ze zwykłych słów stanie się rzeczywistością.

English

JULKA:

We are here to, for the nth time, stand united with others and say “Enough”. To once again express our anger over being stripped of one of the most fundamental rights. To fight for what belongs to us – our confiscated right to decide about our own bodies and lives.

Some anti-abortionists present an argument about those who regret making such a decision. Thanks to research, we know there are only a few such individuals. We don’t pretend they don’t exist – we sympathize with them, and we want to and will help them. But just because someone might regret terminating a pregnancy doesn’t mean all of us should be deprived of our right to choose! It doesn’t mean we need to be “protected” from ourselves and stripped of our autonomy! If any of us regrets ending her own pregnancy, that’s her private matter. If she doesn’t, that’s also her business. This is what the right to choose is about: everyone should have the opportunity to decide responsibly and thoughtfully, facing the consequences.

We don’t need and don’t want to be led by the hand, to have someone tell us what to do with our bodies. We have the tool of reason and can make decisions ourselves.

SZOP:

We’re also here to shout out our fury at those who harm individuals simply exercising their natural right. What particularly pains us – mentally as well – is the violence we face from other women, who should be our allies!

With us today is Joanna, whose story you’ve surely read on social media or in the press. Let’s recall that Joanna faced a choice that none of us would ever want to face. In such a dramatic situation, she yearned for understanding and, above all, assistance. Instead, she faced betrayal – first from the doctor she confided her abortion in and then from the police officers who made her undress completely, squat and cough just to humiliate her! All these women treated Joanna as a criminal, even though she did nothing wrong. We ask those of you who behave this way: what’s wrong with you? Has no policewoman, no psychiatrist ever faced an unwanted pregnancy? Never had to make a sometimes inhumanly difficult choice? Sisters, get a grip. The patriarchy hurts you too, in different ways. Can’t you stand with us so we can finally overcome it? We need you, your help – not violence. A lot has been said and written about abortion. It’s okay and necessary to discuss it; to ponder on what to do so women in any difficult situation don’t have to opt for it. However, taking away our right to it is not allowed. We demand respect for our inalienable right to self-determination. Giving us back this right threatens no one, so our demand doesn’t infringe on anyone’s rights, dignity, or freedom. We also demand that the persecution, accusations, and humiliation of women who have terminated or intend to terminate their pregnancies stop. By these methods, dear opponents of choice, you won’t achieve anything. Because we will continue to support each other. Without judgment, setting conditions, offering alternatives, or asking foolish questions. To any pregnant person in need, we’ll provide the emergency number of the Federation for Women and Family Planning FEDERA – 501 694 202 – and the Abortion Dream Team number – 22 292 25 97, as well as the web address of the organization Women on Web: https://www.womenonweb.org/en/. We’re exhausted. By this constant fury, this continuous powerlessness, by continuous reports of the brutal violation of our sisters’ rights. But you won’t stop us. We’ll shout, protest, organize actions – until we reach our goal. Until the slogan “Not one more” turns from mere words into reality.

Ukrainian

Ми тут, щоб вкотре сказати “Досить” разом з нашими сестрами. Вкотре висловити наш законний гнів з приводу позбавлення вагітних жінок одного з їхніх фундаментальних прав. Вимагати того, що належить нам по праву – повернути нам вкрадене право на власне тіло і власний життєвий вибір. 

Дехто з вас – людей, які виступають проти того, щоб ми повернули собі це право, – наводять серйозні аргументи. Наприклад, ви стверджуєте, що будь-яка жінка, яка вирішила перервати вагітність, одного дня пошкодує про це. Проте, згідно з дослідженнями, тих, хто шкодує про аборт, – значна меншість. Ми не робимо вигляд, що їх не існує – ми їм співчуваємо, хочемо і будемо їм допомагати. Вони також є нашими сестрами, об’єднаними спільним сумним досвідом. Але з того, що жінка може шкодувати про свій аборт, не випливає, що у всіх нас треба забрати право на аборт! Що ми повинні бути “захищені” від цього потенційного жалю і болю, якими ви так часто і так охоче нас лякаєте! Якщо хтось із нас шкодує про те, що перервав власну вагітність – це його особиста справа. Якщо вона не шкодує – це її особиста справа. Для того і існує закон, щоб люди могли приймати рішення відповідально і виважено, іноді також стикаючись з болючими наслідками своїх рішень і вчинків. Без цього права немає свободи, а з нею приходить зрілість і відповідальність. Ви справді хочете забрати у нас це? Вести нас за руку і розказувати, що нам дозволено, як неосвіченим дітям? По якому праву!

Ми тут також для того, щоб виплеснути свій гнів на тих, хто просто ображає тих, хто реалізує своє природне право. Нам особливо боляче – також психологічно – від насильства, якого ми зазнаємо від інших жінок, які, зрештою, повинні бути нашими союзницями! Сьогодні з нами Йоанна, історію якої ви, напевно, неодноразово читали в соціальних мережах або в пресі. Це нагадування про те, що Йоанна опинилася перед вибором, перед яким, я думаю, ніхто з нас ніколи не хотів би опинитися. І що в такій драматичній ситуації вона прагнула розуміння і, перш за все, допомоги. Натомість вона пережила зраду – спочатку від лікаркі, який вона в рамах лікарської таємниці розповіла про свій аборт, а потім від поліціянток, які з єдиною метою – принизити її – змусили її роздягнутися догола, присісти навпочіпки і кашляти! Всі ці жінки поводилися з Йоанною, як зі злочинницею, хоча вона не зробила нічого поганого. Ми запитуємо вас, хто діє таким чином: а як щодо вас? Невже жодна поліціянтка, психіатра ніколи не мала небажаної вагітності? Ніколи не доводилося робити нелюдськи важкий вибір? Сестри, обійміть себе. Вас теж б’є патріархат, у різний спосіб, невже не можна стати з вами пліч-о-пліч, щоб ми нарешті перемогли його? Ми потребуємо вас, вашої допомоги, а не насильства.  

Про аборти багато сказано і написано. Про це можна і потрібно говорити, про це можна і потрібно дискутувати, і про це потрібно говорити так, щоб жінка в будь-якій складній ситуації не зважилася на аборт. Чого не можна відбирати, так це нашого права на нього. Ми вимагаємо поваги до нашого невід’ємного права на самовизначення. Відновлення цього права нікому не загрожує, тому наша вимога не зазіхає на чиїсь права, гідність чи свободу. Ми також вимагаємо припинити переслідування, кримінальне переслідування та приниження жінок, які перервали вагітність або мають намір це зробити. Такими методами, шановні опоненти і противники права вибору, ви нічого не досягнете. Тому що ми все одно будемо допомагати один одному. Не засуджуючи, не ставлячи умов, не пропонуючи альтернатив, не задаючи дурних питань. Ми також дамо кожній вагітній, яка потребує допомоги, номер телефону екстреної допомоги Федерації жінок і планування сім’ї FEDERA – 501 694 202 – і номер Abortion Dream Team – 22 292 25 97 – а також адресу веб-сайту організації Women on Web: https://www.womenonweb.org/en/ . 

Ми втомилися. Від цього постійного ссання, від цього постійного безсилля, від чергових повідомлень про звірячі порушення прав наших сестер. Але все одно ви нас не зупините. Ми будемо кричати, протестувати, організовувати акції – поки не досягнемо своєї мети. Поки гасло “Більше жодної” зі слів не стане плоттю.

Belarusian

Мы тут, каб яшчэ раз сказаць” хопіць ” разам з нашымі сёстрамі. Яшчэ раз выказаць наш законны гнеў з нагоды пазбаўлення цяжарных жанчын аднаго з іх фундаментальных правоў. Патрабаваць таго, што належыць нам па праву – вярнуць нам скрадзенае права на ўласнае цела і ўласны жыццёвы выбар. 

Некаторыя з вас-людзі, якія выступаюць супраць таго, каб мы вярнулі сабе гэта права, – прыводзяць сур’ёзныя аргументы. Напрыклад, вы сцвярджаеце, што любая жанчына, якая вырашыла перапыніць цяжарнасць, аднойчы пашкадуе пра гэта. Аднак, паводле даследаванняў, тых, хто шкадуе аб абортах, – значная меншасць. Мы не робім выгляд, што іх не існуе – мы ім спачуваем, хочам і будзем ім дапамагаць. Яны таксама нашы сёстры, аб’яднаныя агульным сумным вопытам. Але з таго, што жанчына можа шкадаваць аб сваім аборце, не вынікае, што ва ўсіх нас трэба забраць права на аборт! Што мы павінны быць “абаронены” ад гэтага патэнцыйнага шкадавання і болю, якімі вы так часта і так ахвотна нас палохаеце! Калі хтосьці з нас шкадуе, што перапыніў уласную цяжарнасць – гэта яго асабістая справа. Калі яна не шкадуе-гэта яе асабістая справа. Для таго і існуе закон, каб людзі маглі прымаць рашэнні адказна і ўзважана, часам таксама сутыкаючыся з балючымі наступствамі сваіх рашэнняў і ўчынкаў. Без гэтага права няма свабоды, а з ёй прыходзіць сталасць і адказнасць. Вы сапраўды хочаце забраць у нас гэта? Весці нас за руку і распавядаць, што нам дазволена, як неадукаваным дзецям? Па якім праве!

Мы тут таксама, каб выплюхнуць свой гнеў на тых, хто проста абражае тых, хто рэалізуе сваё натуральнае права. Нам асабліва балюча-таксама псіхалагічна-ад гвалту, якому мы падвяргаемся ад іншых жанчын, якія, у рэшце рэшт, павінны быць нашымі саюзніцамі! Сёння з намі Джаана, гісторыю якой вы, напэўна, неаднаразова чыталі ў сацыяльных сетках або ў прэсе. Гэта напамін пра тое, што Джаана апынулася перад выбарам, перад якім, я думаю, ніхто з нас ніколі не хацеў бы апынуцца. І што ў такой драматычнай сітуацыі яна імкнулася да разумення і, перш за ўсё, да дапамогі. Замест гэтага яна перажыла здраду-спачатку ад лекара, які яна ў рамах медычнай таямніцы распавяла пра свой аборт, а затым ад паліцэйскіх, якія з адзінай мэтай – зняважыць яе – прымусілі яе распрануцца дагала, прысесці на кукішкі і кашляць! Усе гэтыя жанчыны звярталіся з Іаанай, як са злачынцай, хоць яна не зрабіла нічога дрэннага. Мы пытаем вас, хто дзейнічае наступным чынам: а як наконт вас? Няўжо ні адна паліцэйская, псіхіятра ніколі не мела непажаданай цяжарнасці? Ніколі не даводзілася рабіць нечалавеча цяжкі выбар? Сёстры, Абдыміце сябе. Вас таксама б’е патрыярхат, рознымі спосабамі, няўжо нельга стаць з вамі бок аб бок, каб мы нарэшце атрымалі перамогу? Мы маем патрэбу ў вас, вашай дапамогі, а не ў гвалце.  

Пра аборты шмат сказана і напісана. Пра гэта можна і трэба казаць, пра гэта можна і трэба дыскутаваць, і пра гэта трэба казаць так, каб жанчына ў любой складанай сітуацыі не вырашылася на аборт. Чаго нельга адбіраць, дык гэта нашага права на яго. Мы патрабуем павагі да нашага неад’емнага права на самавызначэнне. Аднаўленне гэтага права нікому не пагражае, таму наша патрабаванне не замахваецца на чыесьці правы, годнасць ці свабоду. Мы таксама патрабуем спыніць пераслед, крымінальны пераслед і прыніжэнне жанчын, якія перапынілі цяжарнасць ці маюць намер гэта зрабіць. Такімі метадамі, паважаныя апаненты і праціўнікі права выбару, вы нічога не даможацеся. Таму што мы ўсё роўна будзем дапамагаць адзін аднаму. Не асуджаючы, не ставячы умоў, не прапаноўваючы альтэрнатыў, не задаючы дурных пытанняў. Мы таксама дамо кожнай цяжарнай, якая мае патрэбу ў дапамозе, нумар тэлефона экстранай дапамогі федэрацыі жанчын і планавання сям’і FEDERA – 501 694 202 – і нумар Abortion Dream Team – 22 292 25 97 – а таксама адрас вэб-сайта арганізацыі Women on Web: https://www.womenonweb.org/en/ . 

Мы стаміліся. Ад гэтага пастаяннага смактання, ад гэтага пастаяннага бяссілля, ад чарговых паведамленняў аб зверскіх парушэннях правоў нашых сясцёр. Але ўсё роўна вы нас не спыніце. Мы будзем крычаць, пратэставаць, арганізоўваць акцыі – пакуль не дасягнем сваёй мэты. Пакуль лозунг” больш ні адной ” са слоў не стане Целам.